Виховна робота

Правовий букварик

У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я маю право"у шкільній бібліотеці була проведена виховна година  "Правовий букварик".Класний керівник Оксана Миколаївна познайомила другокласників з трьома основними документами: Конституцією України для школярів,Декларацією прав дитини та Конвенцією ООН про права дитини.Бібліотекар Шарко М.Г. запропонувала учням переглянути мультфільми на правову тематику.А також зачитала вірш "Я маю право жити на землі,творити, дихати, учитись ..."

Зустріч з медичною сестрою
5 грудня 2017 року відбулася зустріч другокласників з медичною сестрою Кравець В.Л..Діти переглянули мультфільм "Що таке імунітет","Мило та мікроб".Віра Леонідівна поглибила знання учнів про імунітет,мікроби та боротьбу із ними.

 24.11.2017 р.
              33-ій
            Голодний 33-ій ...
            Ішов він по землі.
            І гинули повсюди
            дорослі,і малі .
            Від розпачу і болю
            кричали матері.
            Їсти хотіли діти-
            зарадить не змогли.
            Голодний 33-ій
            Пройшов він по Землі...
                                                      О.Моцеглов
Учні 2-4 класів долучились до всеукраїнської акції"Засвіти свічку пам"яті ".Було проведено урок - реквієм.Діти ознайомились з історичними фактами про ті страшні часи,написали побажання для України та її народу на паперових ангелятках.Також засвітили свічку пам"яті. Український народе,в достатку та мирі живи!












 




Тиждень української мови та писемності
06.11.17. Вчителі Прокопивнюк Л.О.,Романюк Т.М. та Моцеглов О.М. познайомили учнів з планом роботи на тиждень.Учні,вчителі та батьки взяли активну участь у грі-кластері "Я люблю свою мову,тому що вона..." Діти переглянули мутфільми "Цікава абетка","Легенда про мову","Суржик і мова".Дізналися багато цікавого про красу,багатство і велич рідної мови.

07.11.17.Учні 2-4 класів проявили свою творчістьу конкурсі малюнків"Мова українська-диво калинове".Учні 3-4 класів позмагалися у мовному турнірі "Знавці української мови".

08.11.17.Учні 2 класу мандрували казковими стежками.Команди"Сонечко" та "Дзвіночок" змагались у брейн-рингу"У дивосвіті казок".Діти виявили активність та артистизм.Переможцем стала команда "Сонечко".Учні 3-4 класів взяли участь у конкурсі "Грамотійко".

22вересня Хмельниччина святкує свій 80-річний ювілей.Долучились до цього святкування і учні нашої школи.Учні 2-4 класів разом з вчителями Романюк Т.М., Моцеглов О.М.,Прокопивнюк Л.О. та бібліотекарем Шарко М.Г. провели свято"Село моє ,для мене ти єдине". Адже наше село Клубівка -частинка Хмельницької області .Лунали чудові пісні ,віршовані та прозові твори про дороге серцю село,його заснування,мальовничі куточки,про видатних людей нашого села,про Хмельниччину.

Свято «Село моє, для мене ти єдине»

Наочне оформлення: вишиті рушники, розгорнута книжково – ілюстративна виставка  присвячена 80 річчю з дня утворення Хмельницької області «Перлина України – Подільська сторона», фотовиставка на стендах у залі «Моє село найкраще в цілім світі», а також виставка малюнків «Я малюю рідне село».

Діти вбрані в українські костюми.

Обладнання: музичний центр, стіл застелений скатертиною, мультимедійний екран, комп»ютер, баян.

Девіз свята:

Люблю село й серцем відчуваю,

Не сумніваюсь в цьому ні на мить.

У відповідь я вас вже запитаю?

Невже ж його не можна не любить?

Т.Кравчук

Тихо звучить музика: пісня «Душі криниця» ( сл. А. Демиденко, муз. О. Морозова).

Учениця:

Люблю село.

Спитаєте за що ? Й сама не знаю.

Люблю його я дуже, тай усе.

Можливо що над ним веселка грає,

Що квітнуть вишні.

Й лан дзвінкий росте.

Учень:

Люблю , напевне, за солодку воду,

За спів пташок, за голубу блакить,

За простоту і доброту народу,

Що без труда і дня не може жить.

Учениця:

За радість спілкування із землею.

За день погожий й весняну грозу,

За сонце вранці над ріллею,

За кришталеву на траві росу.

Учень:

Люблю його й серцем відчуваю,

Не сумніваюсь в цьому ні на мить.

У відповідь я вас вже запитаю:

Невже ж його не можна не любить ?

Бібліотекар: Сьогодні ми з вами  будемо говорити про любе серцю, миле і рідне до болю – наше село. Ми поринемо в його минуле і сьогодення. Назва нашого села не повторюється, воно одне –єдине - Клубівка – наша маленька батьківщина. Хочу, щоб у вас після сьогоднішнього заходу, з»явилися бажання і потреба ще більше дізнаватися про звичаї і традиції, пов»язані з нашим селом.

Ведучий: Дитинства світ… Земля дитинства …Які чудові , теплі слова…

Говориш їх і уявляєш батьківський дім, чуєш колискову, яку співає матуся. Немає в житті нічого більш важливого та близького, чим земля батьків – рідний край. З чого починається Батьківщина?

Ведуча: Рідний край!  Починається він із батьківського порога, стежини до хати, що ніжно стелиться в садочку. Для кожної людини найдорожчий той край, де  вона народилася, де минуло її дитинство, звідки пішла у світ.

Учень:

Рідна земля! Рідне село! Вони зігрівають душу кожного із нас. Це тепло проникає глибоко  до серця. І де би ми не були, манить до себе, кличе з далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, немає нічого кращого на світі за побачення зі знайомими вулицями, батьківською хатою.

Ведучий: Села, як і люди, мають свої біографії. А коли народилося наше село ? Коли воно згадується вперше? Відповіді на ці питання ми отримаємо, послухавши наших дослідників.

Виходять 3 учні.

1 учень: Наше село знаходиться по правому березі річки Горинь за 7 кілометрів від районного центру м. Ізяслав та за 3 кілометри від залізничної станції Клембівка.

2 учень: Виникло воно в результаті об»єднання двох невеличких поселень: Митківців, що  знаходились у підвищеній північній частині села на правому березі річки Любахівка і Клембівки, що знаходилась на лівому низькому південному березі цієї річки.

3 учень: Перша письмова згадка про село датується ще 1700 роком, у ній вказується, що в селі було 60 дворів і належали вони князю Сангушку.
Пісня" Музика рідного дому »(4 клас)

Учень: Село… Село… Для мене миле слово.

Якоїсь сповнене незнаної краси.

І чуєш, ніби тиха колискова,

Бринять краплиночки сріблястої роси.

 Учениця: Багато гарних сіл на світі.

Але мені миліш за все Клубівка,

Таке прекрасне і чудове

Для серця – пісня колискова.

Учень: У цім селі я народився,

У нім живуть мої батьки,

Куди не глянь – дерева й квіти,

І в їх вінку блищать ставки.

Учениця:

 Моє село – земля мого коріння,

З тобою ми зріднились недарма.

Порогу отчого благословення

Ріднішого й дорожчого нема!

Ведуча:

-         А чому так зветься наше село ? Звідки пішла його назва. Зараз про це розкажуть наші фольклористи.

( Учениця читає легенду про походження назви села).

 1 учень:

-         А ще за однією місцевою легендою,, у давні часи село носило назву Клімівка, від імені Клімки, дочки багатого польського шляхтича, що поселилася тут першою.

2 учень:

-         А ще давні перекази також вказують, що село було засновано поляками, дворовими людьми родини Сангушків, а його назва походить від польського слова «клемби»- горби.

Звучить пісня « Немає України без калини »(2 клас)

Учитель: Село… Багате,  щасливе ,квітуче…

1 Учень:

Люблю я у рідному краю

Пропахлі вітром колоски –

Таке чітке безмежне поле,

І мамин хліб , і ті стежки

Якими вранці йду до школи.

2 учень:

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті.

Люблю Вкраїну я свою:

Вона найкраща в цілім світі.

3 учениця:

Горджуся родом хліборобів,

Майстрами хліба і землі,

Шаную скромний їх добуток,

Діла великі і малі…

( Розповідь про видатних людей села Клубівки та села Васьківці).

Ведучий:

-         Ми гордимося людьми, нашими славними земляками, яких зростила наша земля. Надаємо слово нашим біографам.

1 учень:

Це Георгій Миколайович Кірпа – колишній міністер транспорту та з»язку України, Генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України, Герой України, Академік транспортної академії України, заслужений працівник транспорту України, Почесний громадянин Ізяславського району.

Саме завдяки старанням Георгія Миколайовича  наше село стало таким чудовим.

2 учень:

Міляр Едвард Рафаілович – художник, живописець, графік, мистецтвознавець, поет. За величезний вклад в розвиток культури, його ім,я занесено до Енциклопедії сучасної України.

3 учень: Зінкевич Василь Іванович- співак, народний артист України, народився у селі Васьківці, вчився у нашій школі.

1 учень:

Я закоханий в рідне село,

Що є краще від отчого краю?

І куди б мене не занесло

Кожен раз я до нього вертаю.

2 учень:

Тут все моє. І тут я вдома,

Стежину кожну я впізнаю

Зринає радість, гасне втома,

Тут все моє. Я тут зростаю.
Пісня "Рушникова доля"

Ведуча:

-         А зараз наші фотокореспонденти представлять наше село у фотографіях. На них ви впізнаєте різні установи і заклади нашого села.

( Діти виходять по одному, показують фотографії і називають об»єкти).

Учень:

Серед полів село моє чудове

Там на світанні запахи медові,

Теплом долонь своїх ти обійми,

Бо в цьому краю виростаєм ми…

Ведуча:

А тепер подивіться на чудові краєвиди нашого села.

( Діти демонструють фотографії).

Учениця:

Годинник тихо стрілки розставляє

Дзвенять вони,  і сіється  імла.

Так, зрозуміла я давно: немає

У світі кращого від нашого села.

На дворі десь соловей співає

Пожежами вже сонця схід пала

Так, зрозуміла я давно: немає

У світі кращого від нашого села.

Пісня «Україна -це ти»(2-4 клас)

Учень:

Ось і підходить до кінця наше свято

Всім сонячних ранків  і радості в хату,

Друзів багато не тільки на свято.

Миру в родинах, плоду на вітах,

Щастя, здоров»я на многії літа!

Учитель: Ми любимо своє село і бажаємо йому подальшого процвітання. Я закликаю всіх: шануйте те місце, де ви народилися, бережіть отчий дім, поважайте тяжку селянську працю, любіть щирі українські пісні, зберігайте народні батьківські традиції, цінуйте хліб і родючу українську землю.

Учитель: Ось на цьому слові бувайте здорові.

( Діти , піднявши вгору руки, співають).

«І в вас , і в нас хай буде гаразд,

Що б ви і ми  щасливі були…»

                               Свято"Прощавай,Букварику!"

5 травня для 1 класу було радісним та святковим.Класний керівник Моцеглов О.М. та бібліотекар школи Шарко М.Г. разом з першокласниками організували та провели свято "Прощавай ,Букварику!"Їхніми помічниками були учні 4-6 класів,які зіграли ролі різноманітних казкових героїв та поділилися жартівливими порадами щодо навчання у школі.

Прощавай , букварику

Для молодшого шкільного віку

Казковий сценарій проведення свята «ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання.
Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати.
Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Обладнання: «Чарівна квітка», макети книг, корони з літерами, великий конверт з листом.

Дійові особи: Поштар Пєчкін, Циганка, шапокляк, Дівчинка – Плакса, Баба Яга,
Пеппі Довга Панчоха, Помилка, Буквар, Читанка, Математика, Рідна мова

На сцену виходять ведучі.

Ведуча Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
Ведучий Та ні, когось не вистачає…
Ведуча Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

Ведучі
До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать-писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучі
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучий
Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Пісня «Вчать у школі»

Букви в зошиті писать
і в альбомі малювать –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Додавати і ділить,
менших себе боронить –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Від п’яти відняти два,
по складах читать слова –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Вміти книжку берегти,
бути чемними завжди –
вчать у школі,вчать у школі, вчать у школі
Круг накреслити як слід,
показати захід, схід –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Знати кожен материк
і не плутать міст і рік –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Вірну відповідь знайти,
нелегкий маршрут пройти –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Міцно змалечку дружить,
все життя у дружбі жить –
вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі

Учні (по черзі)
1. У нашій школі
Дуже гучне свято.
І прийшло до нас у гості
Друзів так багато.

2. Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято!
Добре, що прийшли до нас
У перший клас.

3. Раді ми усім вам дуже,
Веселіться з нами, друзі,
Дідусі й бабусі,
Наші тата й мами.

4. Є червоних днів багато
На листках календаря,
А між ними — й наше свято —
Вшанування Букваря!

5. День вітання і прощання,
Свято наших Букварів.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.

6. І дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято:
— Не запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком прощатись!

7. Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:

Усі (разом).
Тепер вже вміємо читати.

8. Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Перша тривога і перша оцінка.
Навчився читати наш дружний клас,
Усіх привітати ви можете нас.

9. Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна — усім книжкам начальник,
І звуть її по-простому —

Усі (разом).
Буквар.

Виконується пісня «АБВГДейка».

Кілька місяців дружили
З цим веселим Букварем,
Букви добре всі завчили,
Дружно з ними ми живем.

Приспів:
Абевегедейка, абевегедейка —
Це навчання, а не гра.
Абевегедейка, абевегедейка,
Азбуку знає дітвора.

Прощавай, Букварику-друже,
Ми вже вивчили тебе,
Нам було цікаво дуже,
Та вже Читанка нас жде.

Приспів.

Учні декламують напам'ять вірші про букви

Буква К
Вранці півник в курнику
Будить всіх: ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К («ка») вивчати.

Буква П
Пелікан — пожежник бравий,
Добре знає свою справу.
Всюди він води налив
І пожежу загасив.

Буква С
Буква С («ее»), буква С («ее»), —
Усміхається Олесь, —
Мов півбублика смачного.
І чому це він не весь?

Буква Т
І троянда, і тюльпан, і струнка тополя,
Телефон, і торт, і травинка в полі —
Всі вітають букву Т («те») теплими словами:
«Люба Т («те»), нехай тобі добре буде з нами».

Буква Ф
Буква Ф («еф») — то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.

Буква X
Хрестиком хустину
Мама вишивала.
Букву X («ха») Христинка
Вишиту впізнала.

Буква Ц
Гляньте лиш на букву Ц («це»),
На ціле її лице —
Це цукерки і цибуля,
І про цифри не забула.
Цикламент і циферблат.
Ц («це») цікава й любить лад.

Буква Ч
Аж чотири довгі ночі
Не зімкнула свої очі,
«Букварем» йшла черепаха
Й поспішала, бідолаха,
Бо чекали на сторінці
Чапля, чайка, чорнобривці,
І чебрець, і черевики.
Ой, який «Буквар» великий!

Буква Ш
Шепотіла буква Ш («ша):
— Ш-ш-ш, шановні, тихо — ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.

Буква Щ
Буква Щ («ща») завжди щаслива,
Щедра на слова і щира,
Ще щедрівки полюбляє,
Зі щеням малим гуляє.
Ще смакує їй щавель,
Йде на щоглу в корабель.
Випадає із дощем,
Виростає під кущем.

Буква Ь
Не забудьте ви про мене —
В алфавіті я в потребі.
Хоч я — буква, а не звук,
Та я завжди тут як тут.
Ну, яка Волинь без мене,
Чи, скажімо, осінь, лебідь?
Львів і лось, альбом і вість,
Батько, сіль, дідусь і гість?
Є у слові м’який знак —
Красивіше воно так.
Що ви хочете кажіть, —
Мені в мові жить і жить!

Буква А
Акули веселу абетку читали,
Читали, сміялися й добрими стали.
В цій книжці акули безпечні для нас,
Тому що смакують вони ананас.

Буква Е
— Е-е-е! — гукнула буква Е.
— Не забудьте і мене
Едельвейсом привітати
Або з Е слова назвати.

Буква И
И літера стоїть, страждає
На «и» ніяких слів немає.
Але без «и», мої малята,
Ми слів не зможем прочитати.

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку», «кошеня» лежить на дивані
Мама
Букви вчи, не йди нікуди,
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір –
Потім себе перевір.
А прийде додому тато,
Йому будеш звітувати!
І даю тобі пораду:
Краще справою займися,
Щоб успішно в школі вчиться!

Хлопчик відкриває «Азбуку»
Хлопчик
Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.
Як же звать цю букву?
Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою
Пісня «Якщо довго, довго …»
Якщо довго, довго, довго,
Якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти.
А – а – вчаться там діти великі й малі,
А – а – знань їм багато дають вчителі.
А – а – там навчаються читати,
А – а – і писати, й рахувати,
А – а – там цікаво всім завжди.
Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви),

Хлопчик Спасибі тобі (йде і чіпляє на дошці – алфавіті букву «А»)

З′являється Двійка, з «2» на грудях

„Двійка”
Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.
„2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»
Я дуже гарна дівка,
Зовусь я просто Двійка.
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
І вдень, і вночі (2р.)
У ледарів завжди я.
І вдень, і вночі (2р.)
В щоденнику живу.
Люблю я погуляти,
погратись і поспати,
А от уроки вчити
я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.

Виходить, потягуючись «Лінь»
„Л” Лінь
Мене звуть просто – тітка Лінь.
Я з Двійкою дружу.
Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,
За ними я ходжу, як їхня тінь, (імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)
Для них готую спокій і безділля.
Дитиночку приспати – так люблю!
Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!
З дітьми я разом їм, охоче сплю,
Не требам діткам лишньої мороки,
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.
І не ходіть ви в школу більш ніколи.

З крісла говорить Киця
Киця
Мур-няу!..
Хто це галас тутздійняв?!.
Знову цей … (ім′я хлопчика, підходить до нього)!
Треба знать тобі ті букви?
Краще грайся, розважайся
І нічим не переймайся…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У– горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!

ФОНОГРАМА «НУ ЩО СКАЗАТЬ?»
Киця співає пісню на мотив «Что сказать»
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не знаю,
І спокійно на серці мені.
Я красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям своїм,
Серед кішок усіх – королева,
І крім «Віскас», нічого не їм.
Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби урок не вчили…
Ну що сказать, ну що сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!
Киця намагається викинути Буквар«Сонечко», але на неї нападає Червона Шапочка
– Геть звідси, ледацюги.
«Двійка» і «Лінь» втікають

Танець першачків «Маша і ведмідь»

Пєчкін:
Це 1 клас? А чи у вас сьогодні свято? Тоді отримайте листа. А якщо дозволите, то і я побуду у вас на святі.

Учень читає листа:
«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців. Покладаю на вас надію З нетерпінням чекаю визволення.
Ваш Букварик.»

Вчитель:
Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти «Чарівну квітку», а пелюстки цієї квітки у посланців чарівника. Кожна пелюстка – це завдання, яке потрібно неодмінно виконати.

(Лунає «чарівна» музика , а коли діти розплющують очі, перед ними танцює Циганка).
Циганка:
А ви хто такі?

Учень :
Ми першокласники.

Циганка:
Давайте я погадаю вам, які оцінки будуть у 2 класі.

Учень:
Не треба нам гадати. Ми і без тебе знаємо, що оцінки у нас будуть тільки високого рівня. Краще скажи, яке завдання нам треба виконати, щоб отримати пелюстку.

Циганка:
Яку пелюстку .Краще в карти зі мною пограйте.

Учень:
Валентино Вікторівно, а хіба дітям можна в карти грати?

Вчителька:
Звісно – це не дитяча гра, але ж треба виручати Букварика, то ж доведеться спробувати. А якщо буде важко, то гості нам допоможуть.

(Циганка дістає з рукавів карти з прикладами і показує дітям .Діти відповідають).
Циганка:
вгадали.

Учень:
А ми не гадаємо, ми так усе знаємо. Віддавай пелюстку.
(Циганка віддає дітям пелюстку. Знову звучить музика і з’являється Шапокляк).

Шапокляк:
Привіт, малявки! Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам пелюстку чи що? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: -так або – ні!
– Треба гарно вам читати?
– Треба менших ображати?
– На перервах верещати?
– Парти всі розмалювати?
– Друзів треба виручати7
– Треба слухати матусю?
– Тоді дратуйте хоч бабусю!
– У класі вибийте шибки!
– Вчительці робіть все навпаки!
– Чи хочете друзями моїми стати?
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
Тоді беріть пелюстку і забирайтеся геть. З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити.

(Знову звучить музика і з’являється Дівчинка – плакса).

Плакса: я така одинока, у мене немає друзів. Мені завжди сумно. Я постійно пла-а-а-ачу. Якщо зумієте мене розсмішити – пелюстка ваша.

(Жарти, смішинки у виконанні дітей).

Проспав
Школярика вчитель спитав
– Хто приклад тобі розв’язав?
Бабуся, матуся чи тато?
– Не можу я точно сказати, –
Бо вчора зарано ліг спати.

Учень Забув
На уроці вчителька звертається до Гриця:
— Підкажи-но мені, будь ласка, на чому ми зупинилися минулого разу?
— Вибачте, Світлано Володимирівно, але я також забув

Плакса:
Ой, як мені смішно! Забирайте пелюстку, але за однієї умови: я залишаюся з вами.

(З’являється Пеппі Довга Панчоха).
Пеппі:
Я весела дівчинка, безтурботна і безвідповідальна. У мене немає ніяких проблем. Навчання мене цікавить менше за все. Люблю нашкодити, пожартувати над кимось, посміятись. Сподіваюсь, що ви такі самі і школа вам не потрібна. Якщо доведете, що я не права, віддам пелюстку.

(Діти виконують пісню «Ми уже не малята»).

Ми уже не малята,
Не маленькі дошкільнята —
Цілий рік в школі вчилися ми.
Нашу вчительку любили,
Всі слова її ловили
І в усьому наслідували.
Ми читаєм і рахуєм,
Додавати вмієм всі.
Ой, як жаль нам, що не підем
В перший клас ми всі. (Двічі)
Букварі прочитали,
Сто задач розв’язали,
Кожну букву виводили ми.
Наші тати й матусі,
Ви були для нас — як друзі,
Разом з нами училися ви.
Ми спасибі скажем щиро
І учительці, й батькам.
За турботу, за терпіння
Щиро дякуємо вам. {Двічі)

Пеппі:
здається ви мене переконали. Пелюстка ваша. А я піду до школи записуватись. Як ви гадаєте, візьмуть?

(Виходить Помилка).
Помилка:
Я Помилка лукава,
Погана в мене слава.
Букви плутаю, бува,
Перекручую слова.
Ну що , розумні первачки?
Мої знайдете помилки?
Якщо пелюсточку бажаєте,
Попрацювати добре маєте.
(Показує дітям картки, на яких записані слова з помилками. Діти їх виправляють).

З’являється Чарівник і звертається до присутніх.

Чарівник:
Бачу ви кмітливі, винахідливі , розумні діти. Всі мої завдання виконали. Я навіть подобрішав. Але я злий чарівник і так просто не здамся. У мене є ще одна умова. Якщо вона буде виконана, то вернеться ваш Букварик цілим і неушкодженим, а якщо ні, то пропало ваше свято. Моя умова в цьому конверті. А я зникаю. Мене не шукайте. Запам’ятайте: не виконаєте умову не вернеться Букварик!

(Віддає вчителеві конверт і зникає).
Вчитель:
Ну й налякав нас цей Чарівник. Але ми теж не здамося. Подивимось, що тут.
(У конверті завдання для батьків).
– Придумати якомога більше слів на задану літеру.
– Відшукати слова у слові.
– Скласти приказку з розкиданих слів.
– «Якою це мовою?»(деформовані слова).

Вчитель:
молодці наші батьки, не підвели. Заробили останню пелюсточку.
А в подяку ми заспіваємо для них пісню.

Пісня «Намалюю Україну»

Я намалюю гори і ліси,
І цю чудову золотаву днину,
В обрамленні одвічної краси
Я намалюю неньку-Україну.

Приспів: Земле моя рідна,
Люблю тебе навіки!
У майбуття вірую я,
Серце моє - велике!

Я намалюю сонце і тепло,
А ще - вінок достиглого колосся,
Бо мрію я, щоб все у нас було,
І щоб в країні добре всім жилося!

Приспів.
Наша квіточка ожила, засяяла яскравими барвами. То де ж наш Букварик?

(Заходить Букварик, а діти тим часом одягають корони).
Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,
І тому радію,
Що всі діти в вашім класі
Читати вже вміють.
Буквар:
У мене для вас є сюрприз. Це підручники нові для навчання дітворі.
(Виходять Читанка, Рідна мова, Математика)

Читанка:
Я ваша перша читанка,
Красива в мене свитонька.
Цікаві сторінки, є вірші і казки.
Покажу вам сто земель
І космічний корабель.
Даруватиму щодня
І забави, і знання.

Рідна мова:
Як найчарівніша колискова
Плекає вас з дитинства рідна мова.
То піснею злине, то гарною казкою,
То словом догани, то доброю ласкою.
Під мамине слово ви виросли нишком.
Шануйте, друзі, цю гарну книжку.

Математика:
Один, два, три, чотири, п’ять!
Вміють діти рахувать.
Дуже точна я наука
І мене всі люди вчать.
Я потрібна всім – це знайте,
Математику вивчайте!

Пісня «Мій букварик»

Мій букварик, мій букварик, -
Він найкращий друг
Прокидаюсь, посміхаюсь,
І беру до рук
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" - проста
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д
Хто такий букварик має,
Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,
Знати головне
Книжка ця найкраща в світі,
Виручить мене
Буква "А" - на зірку схожа,
Буква "О" - проста
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота!

(Виходять четвертокласники).
1. Ми навчаємось у школі вже чотири роки. Тому шкільні будні нам звичні й приємні, хоча бувало, і ми потрапляли у різні історії.

2. А щоб з вами такого не сталося , ми вам дамо кілька порад.
Щоб не дивитись похмуро і скоса,
Ніколи не вчіться писати носом!

3. Щоб не гнітили вас горе і біди
До кінця з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще вчасно перекусити!

4. А трапиться двійка, гірка, мов цибуля,
Хоч як вона клята пече вас і муля,
Сльози видушує й кислу міну.
Миріться й приймайте як вітаміни.

5. Хай кожен із вас буде готовий
Покуштувати гірчиці і хрону.

6. Зате, хоч і буде в навчанні важко –
Дванадцятки цвістимуть в журналі як ромашки.

(Роздають першокласникам паперові ромашки з 12).

Учень
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,

А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.

Учитель. Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу — дітей — назавжди.

Дні дитинства — наче плин води.
Проліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.

У подарунок, на згадку про перше родинне свято, Буквар вручає дітям книжки.

Учитель
І вам, шановні батьки,
Спасибі хочу я сказати
Із щирим вчительским теплом
За ночі, ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали,
За вірність прикладів і вправ
І за малюнки з малювання —
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок.
Попереду — ще 10 років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки.

Тиждень здоров'я у Клубівській  ЗОШ. Участь першокласників у флешмобі.

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до 

тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства 

знаходять своє безсмертя. «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа 

нашого народу, правдива і щира…Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і 

внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись». 

                                                                                                                           О. Гончар

 6 березня 2017 року учні 1 класу Клубівської ЗОШ  I - III ступенів відвідали шкільну 

бібліотеку. Бібліотекар М.Г. Шарко ознайомила їх з книжковою виставкою до 203 - річчя

з дня народження Т.Г. Шевченка. Школярі дізнались про нелегку долю видатного поета

та художника, познайомились з його творчістю.

                  

                   

                   

Сценарій свята до Дня українського козацтва

«Ми – нащадки козацького роду.»

Мета: навчальна: ознайомлювати учнів  з героїчним минулим України, зокрема - періодом козаччини;

розвиваюча: розвивати творчі та інтелектуальні здібності вихованців, а також спритність, кмітливість, винахідливість;

виховна: виховувати в дітей почуття гордості за історію своєї Вітчизни та її героїв, почуття колективізму, товариськості, добродушності.

Учасники свята: учні 1та 4 класу.

Обладнання, інструменти, інвентар: пісня «Ми нащадки козаків», «Вишиванка», відео «Молитва за Україну», «Немає України без калини», свічки з хустинками, картопля, обручі, мішки.

Хід заходу

Учень 1.У всьому світі – кожен зна :

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона єдина –

Це наша славна Україна!

              Не забувай Шевченка слів

              Про горду славу козаків.

              Не забувай, що ти дитина

              Землі, що зветься Україна.

Учень 2. Улюблена Богом перлина

 Для всіх українців одна

 Козацька моя Україна.

 Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

 Віками ти йшла до мети.

 Тобі в небі зорею світити

 І волю і долю знайти.

Господиня:

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

        

Господар:

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Господиня:

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную.

І Вкраїну свою рідную,

Як зіницю, берегли.

Ведуча:

Сьогодні ми з вами помандруємо козацькими стежками. Славна і багата

історія нашого народу. Героїчну сторінку в неї вписали славні запорожці, степові рицарі, оборонці української землі. Тож згадаймо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли, Крим руйнували. В Стамбул завертали.

Пройшло все: одна слава зосталась і слава та не вмре, не поляже, про

лицарство козацьке вам сьогодні розкаже.

Учень 1

Славна пісня завжди просить

Кожну душу щиру,

Хто по світу кобзу носить,

Щоб співати миру

Про козацтво незабутнє,

Вірне, стародавнє,

Про життя козацьке смутне,

Смутне, але славне

Пісня «Ми – нащадки козаків».

Учень 2

За  дніпровськими  порогами,

За  південними  дорогами,

За  степами  за  широкими

Наші  прадіди  жили.

Мали  Січ  козацьку  сильную,

Цінували  волю  вільную,

Україну  свою  рідную

Як  зіницю  берегли.

Ведуча: Козаки були вільні і безстрашні люди. Понад усе вони цінували свободу. Часом козаки віддавали перевагу смерті, ніж ганебному рабству.

А які ще риси притаманні козакам?

Учень 1. Козаки – вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За народу щасливу долю.

Учень 2. Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина!

Учень 3. Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Учень 4. Козак – усім народам друг

І лицарський у нього дух!

Учень 5. Козак – це той, хто за свободу

Хто прагне волі всім народам!

Учень 6. Козак вкраїнську любить мову

Він завжди здержить своє слово!

Учень 7. Щоб козацькому роду не було переводу

Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!

Учень 3.

В іграх військову премудрість ясніше

Можна було передать юнакам,

Щоб володіти шаблями вправніше,

Спритність надати ногам і рукам.

В іграх вони підіймались над страхом,

Гартуючи мужність і силу свою,

Щоб ні татарам, ні туркам, ні ляхам

Дух козаків не зламати в бою.

Ведуча: Козаки не тільки могли боронити землю від ворогів,

Але були й добрими господарями.

Естафета "Як козаки картоплю саджали "

Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до "городу" - обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, "саджає" - кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до "городу", "збирає врожай" - забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

"Як козаки через річку переправлялися"

Кожна команда отримує 1 гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть "на другому березі річки" - на відстані 9-10 метрів навпроти своєї команди в середині обруча. За сигналом біжить до команди, накидує обруч на наступного учасника і вони разом "переправляються" - біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним, і так далі, поки вся команда не переправиться на "другий берег річки". Виграє команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

"Як козаки розважалися"

Біг у мішках. Перший учасник кожної команди стоїть в мішку. За командою виконує пересування стрибками в мішку до позначки та назад до команди. Виконують всі учасники команди. Виграє команда, яка першою завершить естафету.

"Як козаки гуртувалися"

Усі члени команди стоять один за одним та тримають ліву руку на лівому плечі того, хто стоїть попереду, а правою рукою тримають свою праву ногу. За сигналом всі команди починають стрибати на одній нозі до протилежного кінця залу. Виграє команда, яка прибула першою і жодного разу не розірвала ланцюг.

Учень 4

Пробудились рано в ранці,

Щоб зустріти Сонця дух.

І піснями, і у танці,

Козаки живуть без мук.

Пісня «Немає України без калини»

Танець «Ми веселі козачата»

Ведуча: Козаки повинні мати і почуття гумору, вміти розповісти цікаву історію, розсмішити, розважити товаришів, щоб піднести бойовий дух. Наші козаки підготували гумореску.

Гумореска

-         А куди ти, синку, йдеш?

-         На війну, татусю.

-         Нащо ж ти дрючок береш?

-         Бо гусей боюся.

-         Нащо ж хліба стільки взяв?

-         То для пса чужого, щоб мене

він не займав, як піду повз нього.

-         А мотузку нащо взяв?

-         Прив’язать гармату,

щоб, бува, де не згубив,

як почнуть стріляти.

Господиня:

Вручи ж, господарю, відзнаки ти орлятам.

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на дорогу видай Січі знак,

Хай з козачата виросте козак!

Козачат усіх щиро вітаємо!

Здоров’я і щастя бажаємо!

Господар:

 Дорогі хлоп’ята! Дорогі дівчата!

 Прийняли сьогодні вас у козачата.

 Із цим святом кожного вітаю!

 Здоров’я і щастя бажаю!

Ведуча:

Слово для привітання надається заступнику директора по виховній  роботі.

Дорогі козачата!

 Бажаю вам бути багатими, як земля,

 веселими, як весна,

 здоровими, як вода.

 І пам’ятайте:

 «Воля – найкраща цінність в житті.

 Вільний не може збитись в путі.

 Всі ви цінуйте братерство і згоду,

 Ми – не раби, ми – козацького роду.»

Вручення медалей

Учень: 5

Ми роду козацького діти,

Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

Учень: 6

Забули ясні зорі

Козацьких хоровод.

Бої на Чорнім морі,

Гармати Жовтих Вод.

Забули вже портами

В Парижі та Москві,

Як шану віддавали

Козацькій коругві.

Забула вже Європа

Ту силу молоду,

Що біля Конотопа

Розбила вщент орду.

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми пам’ятаймо

І всім нагадаймо

Героїв у нашім роду.

Забули тугодуми,

Як воля січова

Творила віщі думи

Збирала в кров слова.

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам’ятаймо

І всім нагадаймо,

Що слава козацька жива!

Пісня «Вишиванка»

Ведуча:

Я вірю в твоє майбуття, Україно!

У луки, степи, золотаві поля.

У долю людську, в українську родину!

Хай славиться щастям козацька земля!

І в нелегкий час сьогодення, який настав для нашої неньки України  Давайте всі разом помолимося за мирне небо над головами українців.

 «Молитва за Україну». Діти виходять на сцену, тримаючи свічки в руках.